У Гефсіманському саду продав Ісуса Юда,
І слуги книжників ведуть, ведуть його до суду.
«В народі сіяти розбрат Тобі ніяк не гоже,
Скажи» - спитав Його Пилат: « Чи дійсно Ти Син Божий?
Мовчиш!? Хто рот Тобі зв*я зав, призвав до непокори!?»
Йому у відповідь сказав Христос: « Це ти говориш.»
І засудив Пілат Христа, через розп*яття стратить,
І на Голгофу, до хреста, ведуть, що би проп*яти.
Кат забива залізний цвях в Іісусові долоні,
А з-під колючого вінця стікає кров на скроні.
Так, на хресті вмирає Бог, а книжники радіють:
«Прости їх Батьку мій, Спаси! Не відають що діють!»
Біль душу Матері пече, (хоч відала все, знала),
Та кров, не сльози із очей, із серця витікала.
Завбачив учня у юрбі і став йому казати:
«Цю Жінку бачиш? Хай Тобі Вона віднині Мати!»
Сказав і Матері Своїй, і чули це всі люди:
«Жено, це учень любий Мій, Тобі він Сином буде!»
І крикнув:-«Батьку віддаю Свій Дух у Твої руки!»
На груди голову Свою схилив, скінчились муки.
І враз стемніло, затряслась земля, аж ген, у храмі.
Завіса навпіл розтялась,свідоцтво тої драми.
«Він славу за життя здобув!»-це сотник із сторожі
Сказав: «Розп*ятий був воістину Син Божий!»
Те, що пророк проголосив збулось, бо мало статись,
А з того часу Божий Син Спасителем став зватись.
Бо всіх людей від смерті спас, хто в аді був і в мирі,
Небесний рай відкрив для нас, для кожного, по Вірі.
Три іпостасі, Бог Один на вік віків є спільно,
Бог-Дух Святий, Отець і Син, то Трійця неподільна.
З Божою допомогою прихожанин
Свято- Володимирського храму у місті Сіднеї
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 3298 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Делаем ли то что поём? - Vladimir (PVL) Мы часто поём песни и абсолютно не задумываемся о чём поём, предложили спеть и поём. Вот одна из таких песен: Когда Дух Господен наполняет меня. Не становимся ли мы обманщиками, а Слово Божие говорит: Туда ничто нечистое, преданное мерзости лжи не войдёт. Плакали мы когда либо в нашей жизни так как плакал Давид, сбросив царскую одежду и облачившись в лохмотья, сев в пыль и обсыпая себя ею, рыдал и просил милости у Господа? Радовались ли мы когда либо как радовался Давид, когда ковчег Божий возвращался в Иерусалим, сняв одежду свою и скача перд Господом? Молились ли мы когда либо так как это делал Давид, исполнялись ли мы Духа Святого так как исполнялся Давид? Если нет, задумаемся что произносим нашими устами, истина это или ложь??
Поэзия : Тебя, мой Бог, ищу - Valentina Prokofjeva "Скажи мне, ты, которого любит душа моя: где пасешь ты? где отдыхаешь в полдень? к чему мне быть скиталицею возле стад товарищей твоих?" (Песн.1:6)